Делагіл таб. 250мг №30 (10х3)

Інструкція
для медичного застосування лікарського засобу
ДЕЛАГІЛ
(DELAGIL^®)

Склад:

діюча речовина: chloroquine;

1 таблетка містить хлорохіну фосфату 250 мг;

допоміжні речовини: кремнію гідроксид колоїдний безводний (Аеросил R 972), кислота поліакрилова (Карбомер 934 Р), полівінілбутираль (Мовітал В 30 Т), магнію стеарат, тальк, крохмаль картопляний.

Лікарська форма. Таблетки.

Основні фізико-хімічні властивості: білого кольору плоска зі скошеними круглими краями таблетка. Поверхня розлому – білого кольору.

Фармакотерапевтична група. Антипротозойні препарати. Протималярійні засоби. Амінохіноліни. Код АТХ Р01В А01.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка.

Хлорохін є ефективним протималярійним та протиамебіазним препаратом. Він найефективніший відносно всіх форм Plasmodium vivax, Plasmodium malariаe та Plasmodium ovale. Найбільш стійкі до нього штами Plasmodium falciparum.

Це один із потужних і швидкодіючих шизонтоцидів, а також гаметоцидів відносно Pl. vivax, Pl. ovale, Pl. malariae. Діє також на незрілі гаметоцити Plasmodium falciparum. Оскільки препарат неефективний щодо екзоеритроцитарних форм малярії, його не використовують для профілактики у випадках інфекції Pl. vivax і Pl. ovale.

Механізм його шизонтоцидної дії в крові з’ясований не до кінця, але в кінцевому результаті призводить до порушення синтезу ДНК паразита. Механізм його дії проти трофозитних форм Entamoeba hystolytica подібний до дії еметину.

Крім вищезазначених ефектів, засіб має протизапальну та імунодепресантну дію, однак його токсичність обмежує тривалість терапії цим препаратом.

Фармакокінетика.

Хлорохін швидко і майже повністю всмоктується з травного тракту. Максимальна концентрація у плазмі крові досягається через 1-6 годин. Після одноразового прийому може визначатися у плазмі крові більше 4-х тижнів.

Хлорохін накопичується у печінці, селезінці, нирках і легенях. Його концентрація у цих тканинах може в 200-700 разів перевищувати концентрацію у плазмі. Він міцно зв’язується з клітинами, які містять меланін (шкіра, очі), а також із гранулоцитами і тромбоцитами. Однак він має меншу схильність до концентрації у центральній нервовій системі (головному і спинному мозку), досягаючи всього у 10-30 разів більшої концентрації у цих тканинах, ніж у плазмі крові.

Зв’язування з білками становить 50-70 %.

Хлорохін метаболізується у печінці до основного метаболіту – дезетилхлорохіну, що проявляє незначну активність, а також до менших кількостей бісдезетилхлорохіну та інших, ще не ідентифікованих метаболітів.

50 % хлорохіну виводиться з сечею у незміненому вигляді. Виведення з організму відбувається повільно, але може посилюватись при підкисленні сечі. Час напіввиведення хлорохіну становить 30-60 діб, але він може виявлятися у сечі ще протягом кількох місяців, навіть протягом року після припинення терапії.

Хлорохін проникає через плаценту та концентрується у сітківці плода.

Екскретується у грудне молоко.

Клінічні характеристики.

Показання.

Малярія

Лікування - купірує гострі напади і збільшує проміжки між нападами.

Профілактика малярії, спричиненої чутливими штамами Plasmodium vivax, Pl. malariae,            Pl. ovale і Pl. falciparum.

Делагіл не діє на екзоеритроцитарні форми малярії, спричинені Pl. vivax і Pl. оvale, отже, його не застосовують для профілактики у цих випадках.

Амебіаз – лікування позакишкових форм (зазвичай у комбінації з метронідазолом або еметином).

Ревматоїдний артрит, системний червоний вовчак, фотодерматози.

Протипоказання. Підвищена чутливість до хлорохіну або до інших компонентів препарату; будь-які патологічні зміни з боку сітківки та полів зору; myasthenia gravis; недостатність глюкозо-6-фосфатдегідрогенази (фавізм і гемолітична анемія); одночасне застосування аміодарону, фенілбутазону, пеніциламіну, цитостатиків, левамізолу, препаратів, що містять золото.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Антиаритмічні засоби (аміодарон) – одночасне застосування з хлорохіном підвищує ризик розвитку шлуночкової аритмії. Протипоказане одночасне застосування з аміодароном.

Застосування разом із карбамазепіном або вальпроатом протидіє їхньому антиепілептичному ефекту.

Одночасне застосування з мефлохіном підвищує ризик розвитку судом.

Одночасне застосування хлорохіну та інших антималярійних засобів може спричинити антагоністичну дію між ними.

Одночасне застосування з метронідазолом може спричинити гостру дистонію.

Застосування разом із кортикостероїдами призводить до підвищеного ризику розвитку міопатії і кардіоміопатії.

При тривалій паралельній терапії з препаратами наперстянки може підвищитись ризик інтоксикації препаратами наперстянки.

Інгібітори моноаміноксидази можуть підвищити токсичність хлорохіну.

Каолін і антациди можуть зменшити всмоктування хлорохіну; інтервал між їх застосуванням має бути не менше 4 годин.

Циметидин може підвищити рівень хлорохіну у сироватці крові, порушуючи його метаболізм і елімінацію.

Хлорохін знижує всмоктуваність ампіциліну, підвищує рівень циклоспорину у плазмі крові, знижує рівень тироксину у плазмі.

Одночасний прийом алкоголю може підвищити гепатотоксичність препарату.

Одночасний прийом з їжею може покращити всмоктуваність хлорохіну.

У випадку пероральної імунізації проти черевного тифу профілактику малярії можна розпочинати тільки через 3 доби після її закінчення, тому що хлорохін знижує імунну відповідь.

Особливості застосування.

Зважаючи на співвідношення користь/ризик, хлорохін можна застосовувати для лікування гострих нападів малярії, спричинених чутливими штамами плазмодіїв, навіть у випадках підвищеної чутливості до 4-амінохінолінів, епілепсії, шлунково-кишкових розладів, захворювань печінки і нирок. Хлорохін може спричинити тяжке загострення псоріазу і порфірії.

З обережністю застосовувати у пацієнтів з цирозом печінки, порфірією, псоріазом, при одночасному прийомі лікарських засобів, що впливають на кров.

Існує обмежена кількість повідомлень про розвиток дифузного паренхіматозного захворювання легень у пацієнтів, що застосовували хлорохін.

Повідомлялося про розвиток DRESS синдрому у пацієнтів, що застосовували хлорохін.

Необхідне офтальмологічне обстеження перед початком тривалого лікування та кожні 3-6 місяців при безперервному застосуванні більше 12 місяців; щотижня при терапії понад 3 років; при застосуванні понад 1,6 г/кг (загальна доза 100 г).

Якщо добова доза перевищує 150 мг і застосовується протягом тривалого часу, рекомендується проводити офтальмологічний контроль кожні 3-6 місяців. У випадках незворотних порушеннях зору, включаючи ретинопатію, застосування слід негайно припинити.

Зараження штамами P. falciparum, стійкими до хіноліну, слід лікувати іншими антималярійними засобами (наприклад, хінін).

Діти особливо чутливі до 4-амінохінолінів, через це препарат слід зберігати у недоступному для них місці. Є повідомлення про летальні наслідки отруєння після випадкового застосування навіть низьких доз (0,75 або 1 г). У таких випадках рекомендується проводити негайне промивання шлунка.

Оскільки активна субстанція накопичується у печінці, слід з обережністю призначати препарат пацієнтам з порушенням функції печінки або особам, які страждають на алкоголізм.

Під час тривалого прийому необхідно перевіряти сухожильні рефлекси і проводити розгорнутий аналіз крові кожні 3-6 місяців.

Лікування слід негайно припинити у випадку появи м’язової слабкості.

Під час тривалого прийому необхідно проводити повний аналіз крові кожні 3-6 місяців.

Подовження інтервалу QTc і потенційне подовження інтервалу QTc, пов'язана з клінічними станами.

Повідомлялося про подовження інтервалу QTc у деяких пацієнтів під час застосування хлорохіну.

Тому хлорохін слід використовувати з обережністю у пацієнтів з наявними проаритмогенними станами, такими як гостра ішемія міокарда або подовження QT інтервалу, так як його застосування може призвести до підвищеного ризику виникнення шлуночкових аритмій і зупинки серця. Величина подовження може зростати зі збільшенням концентрації препарату. Тому не рекомендується перевищувати рекомендоване дозування.

При появі ознак серцевої аритмії, які виникли під час лікування хлорохіном, лікування потрібно припинити та зробити обстеження ЕКГ.

Кардіоміопатія

Під час тривалого лікування необхідні регулярні огляди кардіолога у зв’язку з можливістю розвитку кардіоміопатії.

У пацієнтів, які приймають хлорохін у терапії кардіоміопатії повідомлялося, про випадки серцевої недостатності, іноді з летальним наслідком. Якщо ознаки і симптоми кардіоміопатії проявляються під час лікування хлорокіном, лікування слід припинити.