Ваше здоров'я - наша турбота!

Ібупром для дітей сусп. орал. 100мг/5мл 100мл
product-details

Ібупром для дітей сусп. орал. 100мг/5мл 100мл

Код товару: АА-00015122
Виробник: ЮС ФАРМАЦІЯ ТОВ, ПОЛЬЩА
Немає у продажу
104.46   
грн
Остання ціна

Отримання без черги


Отримати замовлення у аптеці без черги

24/7 замовлення


Прийом замовлень на сайті цілодобово

Зручні пункти видачі


Отримати замовлення у найближчій аптеці без черги

Професійні консультації


Наші фармацевти готові надати інформацію щодо препаратів

ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосування лікарського засобу
ІБУПРОМ ДЛЯ ДІТЕЙ
(Ibuprom® FOR CHILDREN)

Склад:

діюча речовина: ібупрофен;

5 мл суспензії містить ібупрофену 100 мг;

допоміжні речовини: мальтит рідкий, гліцерин, натрію цитрат, кислота лимонна безводна, натрію хлорид, гіпромелоза 15 сР, ксантанова камедь, натрію бензоат (Е 211), ароматизатор полуничний 501094 АР0551, сахарин натрію, вода очищена.

Лікарська форма. Суспензія оральна.

Основні фізико-хімічні властивості: густа суспензія, вільна від сторонніх включень, біла або майже біла з характерним полуничним смаком.

Фармакотерапевтична група. Нестероїдні протизапальні та протиревматичні засоби. Похідні пропіонової кислоти.

Код АТХ М01А Е01.

Фармакологічні властивості.                                                                                   

Фармакодинаміка.

Ібупрофен – це нестероїдний протизапальний засіб (НПЗЗ), похідне пропіонової кислоти, який чинить спрямовану дію проти болю, жару та запалення шляхом пригнічування синтезу простагландинів – медіаторів болю та запалення. Крім цього, ібупрофен оборотно пригнічує агрегацію тромбоцитів.

Фармакокінетика.

Після перорального застосування ібупрофен швидко та майже повністю абсорбується. Максимальна концентрація у плазмі крові досягається через 45 хвилин, якщо застосовувати препарат натще, та через 1-2 години, якщо застосовувати після їди. Ібупрофен на 90-99 % зв’язується з білками плазми крові та проникає в синовіальну рідину. Ібупрофен метаболізується у печінці до двох неактивних метаболітів, що швидко та майже повністю виводяться нирками. Деяка кількість (10 %) виводиться у незміненому вигляді. Період напіввиведення становить 2 години.

Клінічні характеристики.

Показання.

Симптоматичне лікування гарячки та болю різного походження у дітей віком від 3 місяців до 12 років з масою тіла не менше 5 кг (включаючи гарячку після імунізації, гострі респіраторні вірусні інфекції, грип, біль при прорізування зубів, біль після видалення зуба, зубний біль, головний біль, біль у горлі, біль при розтягненні зв'язок та інші види болю, у тому числі запального генезу).

Протипоказання.

-        Підвищена чутливість до ібупрофену, будь-якого з інших компонентів препарату чи інших НПЗЗ;

-        реакції гіперчутливості (наприклад бронхіальна астма, риніт, набряк Квінке чи кропив’янка) після застосування ацетилсаліцилової кислоти або інших НПЗЗ;

-        виразкова хвороба шлунка чи дванадцятипалої кишки у даний час або в анамнезі (два і більше чітких епізоди загострення виразкової хвороби чи кровотеч);

-        тяжка печінкова, ниркова чи серцева недостатність;

-        одночасне застосування інших НПЗЗ, включаючи інгібітори циклооксигенази-2
(ЦОГ-2);

–        останній триместр вагітності;

–        геморагічний діатез;

–        кровотеча у верхніх відділах травного тракту або перфорація в анамнезі, пов’язані з попереднім лікуванням НПЗЗ.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Слід уникати одночасного застосування ібупрофену з ацетилсаліциловою кислотою та з іншими НПЗЗ, включаючи селективні інгібітори ЦОГ-2, оскільки це може підвищити ризик виникнення побічних ефектів. Експериментальні дані допускають, що ібупрофен може інгібувати дію малих доз ацетилсаліцилової кислоти на агрегацію тромбоцитів при їх супутньому застосуванні. В одному дослідженні, коли разова доза 400 мг ібупрофену була застосована за 8 годин до або через 30 хвилин після застосування ацетилсаліцилової кислоти у дозі 81 мг, спостерігалося зниження впливу ацетилсаліцилової кислоти на утворення тромбоксану чи агрегацію тромбоцитів. Проте обмеженість цих даних, а також невизначеність даних екстраполяції ex vivo стосовно клінічних даних показує, що не можна зробити точних висновків щодо постійного застосування ібупрофену, а також не розглянуто жодних значних ефектів при одноразовому застосуванні.

Гіпотензивні та діуретичні лікарські засоби. НПЗЗ можуть зменшити ефективність останніх та підвищити ризик розвитку нефротоксичності.

Антикоагулянти. НПЗЗ можуть збільшити лікувальний ефект таких антикоагулянтів, як варфарин.

Кортикостероїди можуть підвищити ризик появи небажаних реакцій у травному тракті.

Серцеві глікозиди. НПЗЗ можуть загострювати серцеву недостатність, зменшувати швидкість клубочкової фільтрації та збільшувати рівень глікозидів у плазмі крові.

Антитромбоцитарні та селективні інгібітори серотоніну. Може підвищуватись ризик виникнення шлунково-кишкової кровотечі.

Метотрексат та препарати літію. Є дані про підвищення рівня цих препаратів у плазмі крові.

Циклоспорини. Є деякі дані про можливу взаємодію препаратів, що може призвести до підвищення ризику нефротоксичності.

Міфепристон. Не слід приймати НПЗЗ протягом 8-12 днів після застосування міфепристону, це може призвести до зменшення ефекту дії міфепристону.

Такролімус. Підвищення ризику нефротоксичності.

Зидовудин. Існують докази підвищення ризику появи гемартрозу та гематоми у
ВІЛ-інфікованих пацієнтів, які застосовують супутнє лікування зидовудином та ібупрофеном.

Хінолонові антибіотики можуть збільшити ризик виникнення судом.

Особливості застосування.

Дані досліджень та епідеміологічні дані свідчать, що застосування ібупрофену (особливо у високих дозах ³ 2400 мг на добу) може бути пов’язане з дещо підвищеним ризиком артеріальних тромботичних ускладнень (наприклад, інфаркту міокарду або інсульту). Загалом дані епідеміологічних досліджень не припускають, що низька доза ібупрофену (наприклад, ≤ 1200 мг на добу) може призвести до підвищення ризику артеріальних тромботичних ускладнень.

Пацієнти з неконтрольованою гіпертензією, застійною серцевою недостатністю, встановленою ішемічною хворобою серця, захворюванням периферичних артерій та/або цереброваскулярною хворобою повинні отримувати лікування тільки після консультації з лікарем. Не слід перевищувати рекомендоване дозування.

Застосовувати з обережністю та після консультації з лікарем у разі серцево-судинних захворювань в анамнезі, цукрового діабету, захворювань периферичних артерій, порушеннях мозкового кровообігу.

Слід з обережністю (після консультації з лікарем) розпочинати застосування препаратів із діючою речовиною ібупрофен пацієнтам, у яких спостерігався підвищений артеріальний тиск та/або серцева недостатність, а також затримка рідини, підвищений артеріальний тиск та набряки під час лікування НПЗЗ.

Побічні ефекти можна зменшити, якщо застосовувати мінімальну ефективну дозу, потрібну для усунення симптомів, протягом якнайкоротшого періоду.

Ризик появи побічних ефектів більший у дорослих пацієнтів, ніж у пацієнтів молодшого віку.

Бронхоспазм може виникнути у пацієнтів, хворих на бронхіальну астму, з алергічними захворюваннями нині або з наявністю бронхоспазму в анамнезі.

Не рекомендується застосовувати ібупрофен паралельно з іншими НПЗЗ, включаючи селективні інгібітори ЦОГ-2.

Системний червоний вовчак та системні захворювання сполучної тканини. Підвищений ризик асептичного менінгіту.

Симптоми підвищення артеріального тиску та/або серцевої недостатності у зв’язку з тяжким порушенням функції печінки можуть погіршуватися та/або можлива затримка рідини.

Симптоми ниркової недостатності у зв’язку з наявністю тяжких порушень функції нирок можуть погіршуватися (див. пункт «Протипоказання» та «Побічні реакції»).

Хронічні запальні захворювання кишечнику. Нестероїдні протизапальні препарати слід застосовувати з обережністю пацієнтам, які мали в анамнезі виразковий коліт або хворобу Крона, оскільки їхній стан може погіршуватися.

При застосуванні всіх НПЗЗ була зафіксована кровотеча з травного тракту, виразка або перфорація, що можуть призвести до летального наслідку під час курсу лікування при наявності або відсутності симптомів погіршення чи серйозних серцево-судинних відхилень в анамнезі.

Підвищення дози НПЗЗ та виразкова хвороба в анамнезі є ризиком виникнення побічних реакцій з боку травного тракту. Під час лікування в таких випадках рекомендовано застосовувати мінімальні ефективні дози препарату.

Слід з обережністю застосовувати препарат пацієнтам, які одержують супутню терапію лікарськими засобами, що можуть збільшувати ризик виникнення виразкової хвороби або кровотечі, зокрема пероральні кортикостероїди, антикоагулянти, наприклад варфарин, селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну або антитромбоцитарні засоби, такі як ацетилсаліцилова кислота.

Серйозні шкірні реакції, такі як ексфоліативний дерматит, синдром Стівенса-Джонсона і токсичний епідермальний некроліз, виникали дуже рідко. Найвищий ризик цих реакцій на початку курсу лікування, причому перші прояви з’являються у більшості випадків упродовж першого місяця лікування.

Пацієнтам слід припинити лікування ібупрофеном при першій появі висипу, пошкодженні слизових оболонок чи інших проявах гіперчутливості.

Лікарський засіб не слід призначати пацієнтам з рідкісною спадковою непереносимістю фруктози.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Препарат застосовують дітям.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами.

Препарат застосовують дітям.

ВАШ КОШИК ПОРОЖНІЙ

  • Разом 0 грн